• 0980.jpg
  • 0981.jpg
  • 0982.jpg
  • 0983.jpg
  • 0984.jpg
  • 0985.jpg
  • 0986.jpg
  • 0987.jpg
  • 0989.jpg
  • 0990.jpg
  • 0991.jpg
  • 0992.jpg
  • 0993.jpg
  • 0994.jpg
  • 0995.jpg
  • 0996.jpg
  • 0997.jpg
  • 0998.jpg
  • 0999.jpg

Зіткнувшись із конкретною потребою, греко-католицька громада Берислава, що на Херсонщині не обрала шлях «сам давай собі раду», а повірила, що маленькі зусилля кожного задля спільного добра здатні змінити дійсність. Це усвідомлюють також і в Координаційному центрі, що діє в Одесі при Одеському екзархаті УГКЦ. «Ми зрозуміли, що, якщо ми всі поїдемо, то хто залишиться захищати, допомагати, підтримувати?» – зазначила одна з волонтерок.

«П’ять хлібів і дві риби» – таку назву має благодійна кухня, що діє при греко-католицькій парафії у місті Бериславі, розташованому приблизно за 70 км від Херсона на півдні України. Тепер Берислав, як і обласний центр, оточений російською армією. «До міста немає проїзду, люди перебувають у важких обставинах, – пояснює парох отець Олександр Більський. – Люди не мають продуктів, не мають найнеобхіднішого, засобів гігієни, діти не мають дитячого харчування, адже нема можливості привезти все необхідне».

Благодійну кухню відкрили ще в жовтні минулого року. До війни вони пропонували людям обіди один раз в тиждень, у неділю після Святої Літургії, але коли розпочалася війна, вирішили годувати людей щодня. Тепер сюди приходять пообідати 100-110 осіб в день, з них приблизно 40 дітей. За обідні столи, розташовані всередині церковці, сідають багатодітні сім’ї та люди, які не мають за що придбати продукти, але навіть якщо й мають, то часто нема що купити. На парафії їм також дають трохи продуктів, щоб вони могли приготувати щось вдома. Спільно з соціальною службою Берислава греко-католицька громада, що належить до Одеського екзархату, також забезпечує готовими обідами самотніх лежачих мешканців міста.

Отець Олександр каже, що нелегко знайти продукти для їхньої благодійної кухні: частину приносять мешканці міста, дещо вдається привозити із сусідніх сіл – кожен робить те, що може. Роблять це і кухарі-волонтери, які, за словами пароха, з великою любов’ю присвячують себе цій справі. Вибір назви їдальні, започаткованої півроку тому – «П’ять хлібів і дві риби» – виявився дуже влучним: зіткнувшись із потребою, невелика громада не обрала шлях “сам давай собі раду”, і тепер люди нагодовані. Коли відкриті серця зустрічаються з суворою реальністю, стається чудо.

 

Солідарність одеситів

Темні часи та страждання не зупинили також і одеситів, які славляться своїм особливим почуттям гумору. Також і їхня відповідь – допомога іншим. Тут при Одеському екзархаті УГКЦ створено координаційний центр, де приймають гуманітарну допомогу, яка прибуває із західної України та і з-за кордону, і потім розподіляють серед потребуючих.

«Ми отримали багато ліків, а також харчування для дітей, теплі ковдри, одяг, взуття, продукти; все це допоможе людям вижити у такий непростий час», – розповідає отець Руслан Остафій, координатор центру та військовий капелан. Дякуючи всім благодійникам, священик каже, що їхня підтримка «не є виявом простого людського милосердя, а виявом величезної людської віри, яка розбуджує людські серця, коли люди спостерігають ситуацію в нашій країні й жертвують усім, чим можуть».

Ці чоловіки і жінки також відкинули шлях “сам давай собі раду”. «Я не думала, що у своєму житті доведеться пояснювати дитині, що таке війна, – ділиться волонтер Світлана Кісельова-Остафій. – Спочатку було дуже страшно і, звичайно, ми забирали дітей і відвезли їх у безпечні місця, але згодом зрозуміли, що, якщо ми всі поїдемо, то хто залишиться захищати, допомагати, підтримувати? ... Я розумію, що силу і всю наснагу мені дає Бог, тому що я теж людина і я теж боюся, є страх, але знаючи, що Бог зі мною, я відчуваю, що виростають знову крила і ми готові дальше працювати і допомагати».

 

Світлана Духович / Микола Мудрик – Ватикан / Одеса

Меню

Menu